В сучасному світі рефлексія допомагає нам бути усвідомленими, ефективно діяти, адаптуватися до різких змін і досягати бажаного.
Якщо коротко, рефлексія – це здатність людини подивитися на свої думки, емоції та дії з боку й побачити, що з цього працює на неї, а що – ні.
Існує багато способів рефлексії, і, я впевнена, більшість із них ти вже використовуєш.
Нижче наведу декілька простих методик, і ми детальніше розберемо одну з них.
Ведення щоденника і трекінга звичок
Щовечора записуй враження про свій день: чим ти задоволена, що хочеться покращити, які почуття виникали і як ти реагувала на ті чи інші ситуації.  Також відслідковуй рутини, які впливають на твоє самопочуття і стан: сон, день циклу, якісний відпочинок, рухову активність тощо.
Це допоможе помічати закономірності у своїй поведінці, реакціях та емоціях.
Приклад:"Сьогодні я була роздратованою, і це зіпсувало весь день. Гадаю, це через втому, бо я лягаю спати після 23:00. Потрібно вирівняти графік. Для цього я можу…"
Практика паузи
У складних або емоційно насичених ситуаціях зупинись на кілька хвилин і запитай себе:
- Що я зараз відчуваю?
- Як я реагую? Чому я реагую саме так?
- Чи допомагає це досягти моїх цілей? Чи покращує це мій стан?
Така рефлексія допоможе уникнути імпульсивних рішень, краще усвідомлювати свої емоції та взаємодіяти з ними.
Вправи на самоусвідомлення
Регулярно відповідай на запитання:
- Хто я зараз?
- Куди я рухаюсь?
- Чи відповідають мої дії моїм цінностям?
Це допомагає зрозуміти, чи рухаєшся ти у правильному для тебе напрямку.
Давай розберемо роботу з нашими реакціями і поговоримо про таке явище, як когнітивний дисонанс.
Когнітивний дисонанс – це конфлікт між нашими переконаннями, цінностями, думками і діями, через який виникає напруження й негативні емоції. Ми зустрічаємося з ним щодня, і наші стратегії виходу з дисонансу визначають, чи досягаємо ми бажаного.
Наш мозок не любить дискомфорту, і коли стається дисонанс та виникають негативні емоції, він знаходить спосіб прийти в консонанс – стан, коли думки, цінності, емоції та дії узгоджені між собою. Але мозок лінивий і обирає найкоротший шлях до консонансу: збрехати, підмінивши свої думки та оцінку ситуації.
Класичний приклад дисонансу і консонансу – це байка Езопа про лисицю і виноград. Лисиця, гуляючи, побачила виноград, уявила, який він смачний, захотіла зірвати гроно, але не змогла дострибнути (дисонанс між очікуванням і реальністю). Щоб не відчувати неприємних емоцій (розчарування, образу, злість тощо), вона знецінила виноград, мовляв, він кислий, і переконала себе, що не дуже й хотіла його рвати (консонанс, де дія і думки в гармонії: не зірвала, бо не хотіла).
Щоразу, коли ми заходимо в дисонанс і не виходимо з нього конструктивно, не називаємо речі своїми іменами, а підміняємо внутрішню оцінку, ми не лише не отримуємо бажаного, а й заходимо в коло, де дисонанс буде повертатися до нас знову і знову.
Бажання позбутися неприємних емоцій дуже сильне. Нам хочеться досягти консонансу найшвидшим і найлегшим шляхом: знецінити ціль або свої здібності, відмовитися від цілі, знайти важливіші справи, сказати «не на часі» тощо.
Все це – реакції уникання, які швидко дають полегшення, але не ведуть до реалізації нашого істинного бажання чи потреби.
Приклад:
Ти хочеш реалізуватися в певній сфері, продавати свої послуги чи товари, реалізовувати власні проєкти. Робиш для цього конкретні дії, заявляєш про себе, вкладаєш сили, бачиш результати, але не такі, як ти очікувала. Виникає дисонанс та неприємні емоції, і, щоб уникнути цих відчуттів, ти кажеш: «Напевно, це не моє» і кидаєш.
Але бажання чи потреба реалізації нікуди не поділася. Вона продовжує шкребтися зсередини, водночас, з іншого боку зупиняє думка: «Це не моє». І на перебування в цьому конфлікті ти витрачатимеш багато сил та часу.
Конструктивною реакцією в цій ситуації буде:
- визнати свої емоції і прожити їх;
- визначити, самостійно або з допомогою спеціаліста, реальну причину, чому в мене не виходить (не вистачає знань, хибна стратегія, нецільові дії тощо);
- зʼясувавши, що саме не працювало, обрати цільові дії, що приведуть до реалізації наміру, а не відмови від нього.
Це стратегія реалізації на противагу стратегії відмови і втечі.
Щоб змінити нашу реакцію, її потрібно усвідомити. І для цього є алгоритм:
1. Зʼясуй, у який момент з’явився дискомфорт і неприємні емоції. Перемотай плівку назад: зверни увагу, після яких слів, думок чи подій довкола це відбулося, і запиши тригер.
2. Згадай, які думки були в тебе до тригера та які зʼявилися опісля? Найімовірніше, ти помітиш, що ці думки конфліктують між собою («я ок – я не ок»).
3. Які емоції, повʼязані з цими думками, ти відчуваєш?  
4. Як ти реагуєш на ці думки, емоції та дискомфорт, який вони спричиняють? Як ти дієш після цього?
5. Чи ці дії ведуть до досягнення бажаного? Чи покращують вони твій стан?
Вірю, що ці інструменти допоможуть тобі нормалізувати свій стан і сприятимуть досягненню бажаного ✨
Памʼятай, що ти – хазяйка своїх дій та думок, тож тобі під силу творити свою найкращу реальність ❤️